УВАГА! Нова платформа наукового журналу "Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право".
Перейти за посиланням -  http://journals.knute.edu.ua/foreign-trade
 

Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Дешко Л. Принцип «dе minimisnonсurаtрrаеtor» в міжнародному праві. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2018.
№ 4. С. 5-15. Серія. Юридичні науки.


ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)
 

DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2018(99)01

УДК 341.01

ДЕШКО Людмила,
д. ю. н., доцент, завідувач кафедри міжнародного публічного права
Київського національного торговельно-економічного університету 

ПРИНЦИП «DЕ MINIMIS NON СURАT РRАЕTOR» В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ 

Постановка проблеми. До 1 червня 2010 року поняття «de minimis» формально було відсутнє в текстах міжнародних документів з прав людини, хоча систематично згадувалось в особливих думках членів Європейської Комісії з прав людини, суддів Європейського суду з прав людини, запереченнях, що були надані Європейському суду з прав людини державами-відповідачами. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що з 1972 р. і сам Суд завуальовано застосовував принцип «dе minimis non сurаt рrаеtor». Дедалі більша завантаженість міжнародних судових установ, особливо Європейського суду з прав людини та Комітету Міністрів Ради Європи, потреба забезпечити міжнародним судам можливість і далі відігравати свою провідну роль у захисті прав людини загострили питання про необхідність та доцільність зміни міжнародно-правового механізму доступу до судів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Запровадження нової умови прийнятності заяви до Суду – «наявністьсуттєвої шкоди, якої зазнав заявник», поглибило старі дискурси науковців – конституціоналістів та індивідуалістів – щодо принципу «dе minimis non сurаt рrаеtor», а також стало поштовхом для активізації дискусій науковців щодо ролі цієї нової умови в міжнародно-правовому механізмі доступу до Суду, а також загальних критеріїв оцінки (виміру) її наявності чи відсутності.
Мета статті – визначити роль та місце принципу «dе minimis non сurаt рrаеtor» у міжнародному праві.
Матеріали та методи. Нормативну базу дослідження становлять міжна­родні договори, правотворчі рішення Європейського суду з прав людини. Емпіричною базою дослідження є матеріали судової практики, офіційні статистичні дані з досліджуваної проблематики. Методологічною основою проведеного дослідження стали загальнонаукові та спеціально юридичні методи пізнання.
Результати досліджень. Критерій «суттєва шкода» заснований на ідеї, що порушення права, незалежно від того, наскільки істотним було таке порушення з правової позиції, має досягти мінімального ступеня тяжкості, щоб бути розглянутим міжнародним судом. Додатково аргументовано, що право на індивідуальне звернення до Європейського суду з прав людини є наріжним каменем конвенційної системи. З’ясовано, що Європейський суд з прав людини, навіть припускаючи, що заявник не зазнав суттєвої шкоди, не може оголосити неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, яка порушує питання: застосування права, тлумачення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, національного права.
Висновки. Судом надано повну дію новій умові прийнятності справ відпо­відно до принципу, згідно з яким Суд не займається дрібницями (de minimis non curat praetor). Вона не обмежує право заявників на доступ до Європейського суду з прав людини, не обмежує право на індивідуальне звернення до нього. Ці права є основою конвенційної системи, хоча конвенційний механізм і має субсидіарний характер. Мета запровадження нового критерію прийнятності індивідуальних заяв полягає виключно в забезпеченні ефективності конвенційного механізму у коротко-, середньо- і довгостроковійперспективах. Хоча «суттєва шкода» є складним абстрактним поняттям, тим не менш Суд виробив об’єктивні критерії для його застосування за допомогою поступового розвитку прецедентної практики. Перелік і змістовне наповнення критеріїв оцінки наявності або відсутності суттєвої шкоди, якої зазнав заявник до Європейського суду з прав людини, є різним для фізичних і юридичних осіб – суб’єктів підприємництва. Оскільки Конвенція – живий інструмент, який повинен тлумачитися з огляду на умови сьогодення. Перелік критеріїв оцінки (виміру) наявності або відсутності суттєвої шкоди та їх зміст не можуть бути раз і назавжди встановленими. Вони змінюються залежно від реалій життя.
 
Ключові слова: права людини, Європейський суд з прав людини, Європейська Комісія з прав людини, de minimisdе minimis non сurаt рrаеtor.

REFERENCES 

1. Ancupova T. A. Obshhie i special'nye principy sudebnogo processa v Sovete Evropy. URL : http://www.eurasian-advocacy.ru/pravosudie-i-pravookhranitelnaya-deyatelnost-v-evrazijskom-prostranstve/1428-obshchie-i-spetsialnye-printsipy-sudebnogo-protsessa-v-sovete-evropy.
2. Rishennja Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny u spravi «H. proty Velykobrytanii'» vid 05.11.1981. URL : httр://hudoс.есhr.сoе.int/еng#{"fulltеxt":["X.V.UnitеdKingdom"],"sort":["kрdаtеАsсеnding"],"doсumеntсollесtionid2":["GRАNDСHАMBЕR","СHАMBЕR"],"itеmd":["001-57602"]}.
3. ECHR. Overviev 1959–2017. URL : https://www.echr.coe.int/Documents/Overview_19592017_ENG.pdf.
4. Protokol № 14 do Konvencii' pro zahyst prav ljudyny i osnovopolozhnyh svobod, jakyj zminjuje kontrol'nu systemu Konvencii', vid 13.05.2004. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_527.
5. Konvencija pro zahyst prav ljudyny i osnovopolozhnyh svobod vid 04.10.1950. Oficijnyj Visnyk Ukrai'ny. 1998. № 13. S. 270–302.
6. Protokol № 15 do Konvencii' pro zahyst prav ljudyny i osnovopolozhnyh svobod. URL : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a49.
7. Deshko L. Application of legal entities to the European Court of Human Rights: a significant disadvantage as the condition of admissibility // Croatian International Relations Review. URL : http://cirr.irmo.hr/en/news/.
8. Janneke Y. Gerards, Lize R. Glas. Access to justice in the European Convention on Human Rights system. Netherlands Quarterly of Human Rights. 2017. № 35(1). S. 11–30.
9. Gudyma D. Jevropejs'kyj sud z prav ljudyny: reformuvannja tryvaje (Protokol № 15 do Konvencii'). Visnyk nacional'noi' akademii' pravovyh nauk. 2013. № 3. S. 20–21.
10. Sevost'janova N. I. Zvernennja do Jevropejs'kogo Sudu z prav ljudyny jak realizacija prava na dostup do pravosuddja : avtoref dysertacija … kand. juryd. nauk za special'nistju 12.00.11 – mizhnarodne pravo. Nacional'nyj universytet «Odes'ka jurydychna akademija». Odesa, 2011.19 s.
11. Vogiatzis N. The admissibility criterion under article 35 (3) ECHR: a significant disadvantage’ to Human Rights Protection? International & Comparative LawQuarterly. 2016. № 65. S. 185–211.
12. Shelton D. Significantly Disadvantaged? Shrinking Access to the European Court of Human Rights. Human Rights Law Review. 2016. № 16. S. 303–322.
13. Raine B., Wicks E., Ovey C. The European Convention on Human Rights. 7th ed. Oxford : Oxford University Press, 2017.
14. Deshko L. M. Konstytucijne pravo na zvernennja do mizhnarodnyh sudovyh ustanov ta mizhnarodnyh organizacij. Uzhgorod, 2016.
15. Panteleeva K. Pretor ne zanimaetsja melochami, ili novyj kriterij priemlemosti zhalob v Evropejskij Sud po pravam cheloveka. Aktual'nye problemy rossijskogo prava. 2015. № 3 (52). S. 143–144.
16. ECHR. Statistics. URL : https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=reports&c=#n1347956700110_pointer.
17. Statystychni dani Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny shhodo novyh zajav, shho nadijshly u 2016 roci. URL : http://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=reports&c=#n1347956700110_pointer.
18. Analysis of statistics 2017. URL https://www.echr.coe.int/Documents/Stats_analysis_2017_ENG.pdf.
19. Rishennja Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny u spravi «Tajrer proty Spoluchenogo Korolivstva» vid 14.12.1976. URL : http://hudoc.echr.coe.int/eng#{"itemid":["001-104180"]}.
20. Rishennja Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny u spravi «Finger proty Bolgarii'» vid 10.05.2011. URL : http://hudoc.echr.coe.int/eng#{"fulltext":["Finger"],"documentcollectionid2":["GRANDCHAMBER","CHAMBER"],"itemid":["001-104698"]}.
21. Rishennja Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny u spravi «Ћivizh proty Serbii'» vid 13.09.2011. URL : http://hudoc.echr.coe.int/eng#{"fulltext":["Ћivizh"],"documentcollectionid2":["GRANDCHAMBER","CHAMBER"],"itemid":["001-106192"]}.
22. Praktychnyj posibnyk shhodo pryjnjatnosti zajav. URL : httr://www.eshr.soe.int/Dosuments/Admissibility_guide_UKR.rdf.
23. Gurzhij T. O. Logiko-filosofs'ki kategorii' i klasyfikacija ob’jektiv administratyvnogo deliktu. Pravo Ukrai'ny. 2003. № 1. S. 12–17.
24. Gurzhij T. O. Predmet administratyvnogo deliktu. Pravo Ukrai'ny. 2006. № 7. S. 25–27.
25. Gurzhij T. O. Perspektyvy rozvytku administratyvno-deliktnogo zakonodavstva Ukrai'ny. Administratyvne pravo i proces. 2014. № 3. S. 156–168.
26. Deshko L. M. Konstytucijne pravo na zvernennja do mizhnarodnyh sudovyh ustanov ta mizhnarodnyh organizacij: porivnjal'no-pravove doslidzhennja. Kyi'v. 2017. 479 s.
27. Pravo na spravedlyvyj sud: praktyka Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny shhodo Ukrai'ny. URL : http://old.minjust.gov.ua/7474.
28. Rishennja Jevropejs'kogo sudu z prav ljudyny u spravi «Ramanauskas proty Lytvy» vid 05.02.2008. URL : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/c48a563ee2b08a54c225758600379986?/.
29. Deshko L. Criteria for the court’s compliance with the obligation to provide justification of its decisions. TEISE. 2016. № 99. S. 186–193.
30. Deshko L. The right to a fair trial and the approach of Ukrainian courts to the justification and motivation of the court’s decisions. Medzinбrodnб vedeckб konferencia (Bratislava, Slovenskб republika) FAKULTA PRБVA, РANEURУPSKA VYSOKБ ЉKOLA, Bratislava, Slovenskб republika. Bratislava. 2015. S. 117–121.
31. Deshko L. Konstytucijne pravo na zvernennja do mizhnarodnyh sudovyh ustanov ta mizhnarodnyh organizacij: porivnjal'no-pravove doslidzhennja: avtoref. dys…dokt. juryd. nauk zi special'nosti 12.00.02. – Konstytucijne pravo; municypal'ne pravo. Kyi'vs'kyj nacional'nyj universytet imeni Tarasa Shevchenka. Kyi'v, 2017.