Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Гончарова Ю., Іващенко Д., Міщук К. Міжнародні організації та їх роль у підтримці глобальної політики безпеки. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2019. № 1. С. 35-44. Серія. Юридичні науки.
УДК 341.215.2:346.548]=111 | DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2019(102)04 | |
ГОНЧАРОВА Юлія, E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ORCID: 0000-0003-4679-3715 |
к. ю. н., старший викладач кафедри міжнародного публічного права Київського національного торговельно-економічного університету вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна |
|
ІВАЩЕНКО Дар’я, E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ORCID: 0000-0003-4123-6821 |
старший викладач кафедри міжнародного публічного права Київського національного торговельно-економічного університету вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна |
|
МІЩУК Ксенія, E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ORCID: 0000-0002-4596-2997 |
K&C Mediagroup, головний менеджер 11, Herbu Szreniawa str., Warsaw, 02972, Poland |
МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇХ РОЛЬ У ПІДТРИМЦІ ГЛОБАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ
Постановка проблеми. Глобалізація встановлює новий спектр правил і принципів, які керують глобальною системою. XXI століття можна розглядати як еру нових підходів і концепцій у міжнародних відносинах. Безпека як на національному, так і на міжнародному рівнях вимагає всебічного вивчення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання діяльності міжнародних організацій широко висвітлено у правових актах міжнародних організацій та дослідженнях зарубіжних вчених.
Метою статті є вивчення ролі міжнародних організацій у підтримці глобальної системи безпеки.
Методологічною основою дослідження є загальні методи наукового знання, а також методи, що використовуються в юридичній науці: аналізу та синтезу, формально-логічні, порівняльно-правові, статистичні та ін.
Результати дослідження. У міжнародних відносинах у ХХ–ХХІ ст. відбулися серйозні зміни: до початку Другої світової війни міжнародна система діяла в умовах анархії, тоді як холодна війна створила умови для біполярності. Тобто глобалізація змінила спосіб, у який світова сила розподілилася по всьому світу. Навіть найменші держави стали залучатися до прийняття рішень і глобального процесу, в якому кожен голос має значення. Потужні держави не можуть ігнорувати інтереси сусідів, які є не настільки економічно розвиненими. Глобальна влада більше не зосереджена у вузькому колі впливових держав.
Міжнародне співтовариство не може бути осторонь людських страждань і громадянських конфліктів усередині будь-якої країни, а державна влада, у свою чергу, часто не в змозі вирішити внутрішні проблеми без втручання ззовні. З огляду на це, Міжнародною комісією з питань державного суверенітету у 2001 р. запропоновано поняття відповідальності за захист (R2P). Концепція R2P, що надає новий зміст поняттю державного суверенітету, який раніше розглядався як вища влада уряду над її внутрішньою та зовнішньою політикою без будь-якого втручання з боку іншої держави, сьогодні розглядається як відповідальність держави за захист своїх громадян і збереження їхнього добробуту. Однак, якщо державна влада не в змозі нести таку відповідальності, вона звертається до міжнародного співтовариства, що може використовувати всі відповідні заходи для ліквідації масових злочинів і захисту життя цивільних осіб.
Висновки. Держави у сучасному глобалізованому світі поодинці не здатні протистояти новим викликам, не можуть перебувати в ізоляціоністській позиції і змушені дотримуватися правил нового світового порядку, оскільки, по-перше, їх дії або бездіяльність можуть призвести до відповідальності перед міжнародним співтовариством, а по-друге, поняття безпеки розширено як відповідь на різноманітні та стійкі загрози: постійна наявність ядерної зброї у країнах з політичною нестабільністю; розповсюдження зброї масового ураження недержавними утвореннями; спори корінного третього світу; внутрішньодержавний, транскордонний конфлікт; екологічні загрози безпеці. Оскільки глобалізація стирає кордони, кожна внутрішня криза стає глобальною проблемою. Мультиполярність потребує послідовного і сильного глобального уряду, який не може бути ефективним без міжнародних організацій, зокрема, ООН, НАТО, ОБСЄ, Інтерпол та таких правоохоронних організацій, як, наприклад, Міжнародний кримінальний суд та Міжнародний суд. Глобальна безпека – одне з найбільш важливих і актуальних питань у сучасних умовах, тому міжнародні організації постійно розробляють інструменти та заходи для подолання сучасних загроз.
Ключові слова: міжнародна організація, глобалізація, міжнародне право, глобальна безпека, міжнародні відносини.
REFERENCES
- Annan, Kofi (2006). Address to DPI/NGO conference, World Summit, viewed 17 April2015. Retrieved from http://www.un.org/dpi/ngosection/annualconfs/53/sg-address.html [in English].
- Glenda, Sluga (2019). Remembering 1919: international organizations and the future of international order. International Affairs. (Vol.95). Is.1, 1 January, (pp. 25-43) [in English].
- Moritz P., Moelle (2017). The International Responsibility of International Organisations:Cooperation in Peacekeeping Operations, Cambridge University Press. (Vol. 31). Is. 3, (pp. 734-739) [in English].
- Rivalry and Overlap: Why Regional Economic Organizations Encroach on Security Organizations, Yoram Z. Haftel, Stephanie C. Hofmann, 2019. Retrieved from https://scholars.huji.ac.il/sites/default/files/yoramhaftel/files/hh_rivalry_and_overlap_jcr_final_jan_2019_ssrn.pdf [in English].
- Herz, John (1950). Idealist internationalism and the security dilemma. World Politics. (Vol. 2), 2, (pp.157-180) DOI: https://doi.org/10.2307/2009187 [in English].
- Hans, J. (1985). Morgenthau and Kenneth Thompson, Politics Among Nations: The Struggle for Power and Peace, 6th ed. New York: McGraw-Hill [in English].
- Baylis, John (2008). International and global security in the post-cold war era. In Baylis, Smith, and Owens ed. The globalization of world politics: an introduction to international relations. London: Oxford University Press [in English].
- UN General Assembly, 2005. World Summit Outcome Document, A/Res/60/1. Retrieved from http://www.refworld.org/docid/44168a910.html [in English].
- Buzan, Barry (1983). People, States and Fear: The National Security Problem in International Relations. Chappel Hill: University of North Carolina Press [in English].
- OSCE, 2014. «What is the OSCE», OSCE official web site, viewed 20 April 2015. http://www.osce.org/secretariat/35775?download=trueStone; 112. Marriane, 2009. «Security according to Buzan: a comprehensive security analysis». Security discussionpaper series. (Vol. 1). Retrieved from http://www.geest.msh-paris.fr/IMG/pdf/Security_for_Buzan.mp3.pdf [in English].
- Gottwald, Marlene (2012). Humanizing Security? The EU’s responsibility to protect in the Libyan Crisis. FIIA Working Paper 75. Retrieved from http://www.fiia.fi/en/publication/261/humanizing_security [in English].
- Archer, Clive (2001). International organizations. New York: Routledge. DOI:https://doi.org/10.4324/9780203192276 [in English].
- UNDP, 1994. New Dimensions of Human Security, Human Development Report. New York: Oxford University Press [in English].