Проводимо набір статей до публікації у науковому фаховому журналі
"Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право" з економічних та юридичних наук 

Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Бояр А. Відмінності в інтеграційній корисності держав-членів Європейського Союзу. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2020. № 2. С. 56-66. Серія. Економічні науки.


 ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF) 


УДК330.132.2:061.1ЄС  DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2020(109)04
   
БОЯР Андрій  
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   
ORCID: 0000-0002-9379-8140  
д. е. н., професор Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки
вул. Винниченка, 203/28, Луцьк, 43021, Україна
 
 

ВІДМІННОСТІ В ІНТЕГРАЦІЙНІЙ КОРИСНОСТІ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 

 

Постановка проблеми. Міжнародна інтеграція в останні десятиріччярозвивається небувалими темпами в усіх мегарегіонах світу. Цей процес є невідворотним і майже усі країни втягнуті у нього. Саме тому питання міжнародної інтеграції є актуальними і цікавими з когнітивної точки зору, особливо коли йдеться про наслідки та ефекти певного наднаціонального інтеграційного проєкту для його держав-членів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що інтеграційна корисність є категорією, яка використовується в поодиноких наукових дос­лідженнях як детермінант поведінки держав-членів у певному інтегра­ційному об’єднанні. Однак не виявлено праць, в яких досліджувалась би корисність держав від їх участі в певному інтеграційному проєкті.
Метастатті – розроблення можливої методикиоцінки інтегра­ційної корисності держав від їх участі у певному інтеграційному об’єднанні та апробація цієї методики на прикладі Європейського Союзу.
Матеріали та методи. Питання методики оцінки інтеграційної корисності є складним і малодослідженим у вітчизняній та закордоннійнауковій літературі. З кількох гіпотетично можливих підходів до такої оцінки обрано індексний метод, суть якого полягає у розрахунку за 100-бальною шкалою індексного показника інтеграційної корисності, який складається з п’яти компонентів корисності: економічної, соціоекономічної, безпекової, політичної та екологічної. Вагові коефіцієнти кожного з компонентів розраховуються за кількістю інституціональних структур, які забез­печують реалізацію співробітництва у відповідних сферах.
Результати дослідження. Розраховані таким чином інтегральні індекси інтеграційної корисності демонструють суттєві розбіжності держав-членів ЄС за вигодами від інтеграції у 2017 р. Виявлено, що Люксембург, Бельгія, Словаччина і Нідерланди належать до держав, які одержують найбільшу корисність, у той час як Великобританії, Латвії, Фінляндії і Мальті притаманні найменші значення відповідних показників.
Висновки. Диференціація держав-членів інтеграційного об’єднання за рівнями корисності від свого членства в ньому є цікавою не лише у когнітивному плані, а й у практичному. Зокрема така інформація може використовуватися представниками держав з низькими показниками ін­теграційної корисності під часведенняполітичних «торгів» щодо своєї участі (зокрема фінансової) у наднаціональних програмах та ініціативах об’єднання.
Показники інтеграційної корисності можуть слугувати основою для побудови справедливої схеми внесків до спільного бюджету об’єднання, коли більші платежі здійснюють держави-члени з найбільшими здобутками, що посилить політичну тафінансову стабільність інтеграційного об’єднання.
Крім цього, країни з найнижчими показниками інтеграційної корисностіможна позиціонувати як такі, що мають найменше бажання залишатись у складі об’єднання і можуть у майбутньому поставити під сумнів своє членство. Нещодавній Брекзит не виглядає несподіваним у контексті проведених у цій статті розрахунків.

Ключові слова: інтеграція, корисність, інтеграційне об’єднання, держава-член, Європейський Союз, індекс, вигода.

 

REFERENCES 

  1. Hicks, J. (1939). Foundation of Welfare Economics.Economic Journal, 49, 696-712 [in English]. https://doi.org/10.2307/2225023
  2. Alesina,A.,AngeloniI., &Etro, F. (2005). International Unions. The American Economic Review. (Vol. 95), 3, 602-615[in English]. https://doi.org/10.1257/0002828054201279
  3. Simon, J. & Valasek, J. M. (2017). Centralized Fiscal Spending by SupranationalUnions. Economica, 84, 78-103. Doi:10.1111/ecca.12187[in English]. https://doi.org/10.1111/ecca.12187
  4. Carruba, C. J. (1997). Net Financial Transfers in the European Union: Who Gets What and Why? Journal of Politics, 59, 469-496 [in English]. https://doi.org/10.1017/S0022381600053536
  5. Hix, S. (1999).The Political System of the European Union. McMillan, Basingstoke [in English]. https://doi.org/10.1007/978-1-349-27531-1
  6. Mattila, M. (2004). Fiscal Redistribution in the European Union and the Enlargement.International Journal of Organization Theory and Behavior.(Vol. 7), 4, 555-570 [in English]. https://doi.org/10.1108/IJOTB-07-04-2004-B004
  7. Baldwin, R. E., BerglöfE., GiavazziF., & M. Widgrén (2001). Nice Try: Should the Treaty of Nice be Ratified? London: CEPR [in English].
  8. Rodden, J. (2002). Strength in Numbers? Representation and Redistribution in the European Union. European Union Politics, 3, 151-175 [in English]. https://doi.org/10.1177/1465116502003002002
  9. Boyar, A. O. (2013). Index of Utility Received by States from Their Participation in an International Union. Conference Proceedings[Actual Problems of Economies of Post-Communist Countries at Current Stage](June 28-29). Tbilisi: Tbilisi State University [in English].
  10. Eurobarometer surveys (2018). Public opinion. Retrieved from http://ec.europa.eu/public_opinion/cf/exp_csv.cfm?keyID=5&nationID=11,1,27,17,2,16,18,13,6,3,4,22,7,8,20,21,9,23,24,12,19,29,26,25,5,14,10,15,&startdate=2011.05&enddate=2011.05 [in English].
  11. Eurostat (2018). Intra and Extra-EU trade by Member State and by product group [ext_lt_intratrd]. Retrieved from http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/download[in English].