УВАГА! Нова платформа наукового журналу "Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право".
Перейти за посиланням -  http://journals.knute.edu.ua/foreign-trade
 

Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Ніколаєць К. Віртуальна трудова міграція. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2021. № 6. С. 16-25. Серія. Економічні науки
 
УДК004.946:331.556.4]:330.47    DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2021(119)02
   
JEL Classification F22     
   
НІКОЛАЄЦЬ Катерина   
 
E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.    
ORCID: 0000-0002-0471-2895   
д. іст. н., професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики Київського національного торговельно-економічного університету
вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна
 

ВІРТУАЛЬНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ

Постановка проблеми. «Віртуальною трудовою міграцією» можна вважати виконання працівниками дозволених законодавством завдань на замовлення роботодавців, чий бізнес зареєстрований в іншому місці або країні, залишаючись на попередньому місці проживання.
Метою дослідження є визначення основних факторів, що впли­вають на «віртуальну трудову міграцію» та перспектив її розвитку в умовах прискорення прогресу інформаційно-комунікаційних технологій.
Матеріали та методи. У статті використано матеріали соціо­логічних досліджень, що пов’язані з організацією захисту обміну даними в мережі Internet. Для забезпечення належного рівня верифі­кації висновків застосовано методи: SWOT-аналіз, критичний дискурс-аналіз, аналізу ієрархій і культурологічний наукового пошуку.
Результати дослідження. Розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та універсалізація використання мови ділового спілкування у світі дали змогу сформувати передумови для поширення «віртуальної трудової міграції», яка для частини працівників стала основним засобом отримання прибутків. Розвиток «віртуальної трудової міграції» отримав суттєвий поштовх під часпандемії COVID-19. Найбільшого поширення набуло виконання дистанційної аналітичної роботи та завдань з пошуку інформації. «Віртуальна трудова міграція» може бути організованау форматі форсайту за залучення до виконання завдань працівників різних установ та організацій з поетапним визначенням найобізнаніших з цією проблемою фахівців. Проте зовнішні трудові мігранти можуть екстра­по­лювати власні цінності та світоглядні орієнтири на розв’язання проблем поза межами власної держави.
Висновки. Масштабна «віртуальна трудова міграція» виявилася вимушеним явищем. Однак завдяки появі та розширенню технічних можливостей, що дають змогу на належному рівні організувати подібну роботу, можна стверджувати про перспективність віддаленої аналітичної роботи та збирання і структуризації певних даних. Водночас поширення «віртуальної трудової міграції» створює низку проблем у сфері національної безпеки та збереження комерційної таємниці, які можуть бути пов’язані як із недосконалістю технічних засобів збереження та передачі інформації, так і з так званим «людським фактором». Відсутність зацікавленості деяких спеціалістів, залучених до дистанційного виконання завдань, у долі фірми може негативно відбитися на організації виробничого процесу. Тривала робота «віртуальних трудових мігрантів» на закордонних замовників створює підґрунтя, яке може негативно позначитися на громадян­ській ідентичності працівників. Дистанційна робота та поширення кібер­простору також вимагають перегляду законодавства низки країн, принаймні у контексті забезпечення авторських прав «віддалених трудових мігрантів» на їхні розробки та здобутки.

Ключові слова: міграційна політика, міграції населення, зайнятість населення, зовнішні трудові міграції, національна безпека.

REFERENCES

  1. Martin, William J. (1998). The Information Society (Aslib Press, London) [in English].
  2. Kul'chyc'ka, K., Kravchuk, P., & Sushko, I. (2020). Transformacija trudovoi' migracii' z Ukrai'ny do JeS pid chas pandemii' COVID-19 [Transformation of labor migration from Ukraine to the EU during the COVID-19 pandemic]. Kyi'v: Friedrich Ebert Stiftung [in Ukrainian].
  3. Baird, Theodore (2017). Interest groups and strategic constructivism: businessactors and border security policies in the European Union. Journal of Ethnic and Migration Studies, (pp. 1-19) [in English] https://doi.org/10.1080/1369183X.2017.1316185.
  4. Zah, D., & Ljukke, M. (2020). Zagal'ne zrostannja trudovoi' migracii' [Overall growth of labor migration]. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2020/02/11/656895 [in Ukrainian].
  5. Kyrychenko, Je. (2020). Povernuty trudovyh migrantiv dodomu: chy potribno ce robyty zaraz [Bringing migrant workers home: should it be done now?]. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/2019/10/8/652359 [in Ukrainian].
  6. Libanova, E. M. Trudova migracija z Ukrai'ny: vplyv COVID-19 [Labor migration from Ukraine: the impact of COVID-19]. Retrieved from http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6547 [in Ukrainian].
  7. Malynovs'ka, O. A. (2018). Migracijna polityka: global'nyj kontekst ta ukrai'ns'kirealii' [Migration policy: global context and Ukrainian realities]. Kyi'v: NISD [in Ukrainian].
  8. Peter, Parycek, Margarita, Fourer, Shefali, Virkar, Dino, Pitoski, Gabriela, Viale Pereira, Thomas, & J. Lampoltshammer. Impact of Information and Communication Technologies and their Application to Challenges of Migration. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/321677958_Impact_of_Information_and_Communication_Technologies_and_their_ Application_to_Challenges_of_Migration [in English].
  9. Laczko, Frank (2015). Improving Data on International Migration and Development: Towards a Global Action Plan?. Discussion Paper (IOM Global Migration Data Analysis Centre). Retrieved from https://gmdac.iom.int/sites/default/files/papers/ Improving%20Data%20on%20International%20Migration%20and%20Development-%20Towards%20a%20Global%20Action% 20Plan%3F.pdf [in English].
  10. Lehtonen, P., & Aalto, P. (2017). Smart and secure borders through automated border control systems in the EU? The views of political stakeholders in the Member States. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09662839. 2016.1276057 [in English] https://doi.org/10.1080/09662839.2016.1276057.
  11. Moura, J., & Serrao, C. (2015). Handbook of research on trends and future directions in big data and web intelligence. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/281404634_Security_and_Privacy_Issues_of_Big_Data [in English] https://doi.org/ 10.4018/978-1-4666-8505-5.ch002,  https://doi.org/10.4018/978-1-4666-8505-5.ch006.
  12. Zaman, Noor, Elhassan, Seliaman Mohamed, Fadzil, Hassan Mohd, & Fausto, Pedro Garcia Marquez. (2013). The World Bank. How information and communication technologies could help expand employment opportunities. Retrieved from http:// documents.worldbank.org/curated/en/290301468340843514/pdf/809770WP0Conne00Box379814B00PUBLIC0.pdf [in English].