Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Станішич Н., Янкович Н. Валютні курси та паритет купівельної спроможності: досвід країн Європи. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2022. № 2. C. 96-106. Серія. Економічні науки. https://doi.org/10.31617/3.2022(121)08
Вступ. Питання про те, як коригуються обмінні курси, є центральним у політиці обмінного курсу, оскільки країни з фіксованими обмінними курсами повинні знати, яким може бути рівноважний обмінний курс. Для країн зі змінними обмінними курсами актуальним є визначення рівнята коливань реального й номінального курсів, на які вони мають очікувати. Ідентифікація відповідності обмінних курсів до рівня, встановленого за паритетом купівельної спроможності, допомагає визначити, наскільки міжнародна макроекономічна система спроможна самоврівноважуватися.
Проблема. Сучасні статті не є систематичними йне можуть претендувати на повний аналіз щодообраної галузі.
Метою статті єперевірка обґрунтованостігіпотези ПКС у довгостроковій перспективі в європейських країнах з перехідною економікою.
Методи. У дослідженні використано: системний підхід, теоретичне узагальнення та порівняння, аналіз, синтез та панельний тест одиничних коренів Левіна–Лін–Чу (LLC).
Результати дослідження. Перевірено обґрунтованість гіпотези паритету купівельної спроможності (ПКС) у довгостроковій перспективі в окремих європейських країнах з перехідною економікою. База даних, що використовується в цій статті, містить щомісячні дані щодо реального ефективного обмінного курсу (REER), що спостерігався з березня 1995 р. по листопад 2017 р. Для перевірки гіпотези використано панельний тест одиничних коренів Левіна–Ліна–Чу (LLC). Результати підтверджують, що ПКС діє як для країн Центральної Європи, так і для країн Західних Балкан у довгостроковій перспективі.
Висновки. Питання рівноважного обмінногокурсу є центральним питанням політики визначення валютних курсів. Гіпотезу паритету купівельної спроможності перевіренона вибірці 14 європейських країн із Центрально-Східної Європи та Західних Балкан. База даних, використана в дослідженні, має щомісячні дані про реальний ефективний обмінний курс (REER) протягом 23 р.(1995–2017). Результати застосовуваних тестів на одиницю панелі Левіна–Лін–Чу (LLC) підтвердили, що гіпотеза ПКС справедлива для окремих країн під час спостережуваного періоду. Дослідження підтвердило, що гіпотеза ПКС справедлива як для країн Центральної та Східної Європи, так і для країн Західних Балкан окремо.
Ключові слова: паритет купівельної спроможності, реальний валютний курс, перехідний період, західнобалканські держави, панельний тест одиничних коренів.
Станішич Н., Янкович Н. Валютні курси та паритет купівельної спроможності: досвід країн Європи. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2022. № 2. C. 96-106. Серія. Економічні науки. https://doi.org/10.31617/3.2022(121)08
ПОВНИЙ ТЕКСТ
DOI: 10.31617/3.2022(121)08
УДК 336.74:339.722(4)=111 JEL Classification: F01; F02; F29; F42 |
СТАНІШИЧ Ненад, к. е. н., професор Крагуєвацький університет, Сербія вул. Ліцей князівства Сербського 3 Крагуєвац, 34000, Сербія ORCID: 0000-0002-7070-4826 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. |
ЯНКОВИЧ Ненад к. е. н., професор Крагуєвацький університет, Сербія вул. Ліцей князівства Сербського 3 Крагуєвац, 34000, Сербія ORCID: 0000-0001-6881-0067 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. |
ВАЛЮТНІ КУРСИ ТА ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ:
ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПИ
ДОСВІД КРАЇН ЄВРОПИ
Вступ. Питання про те, як коригуються обмінні курси, є центральним у політиці обмінного курсу, оскільки країни з фіксованими обмінними курсами повинні знати, яким може бути рівноважний обмінний курс. Для країн зі змінними обмінними курсами актуальним є визначення рівнята коливань реального й номінального курсів, на які вони мають очікувати. Ідентифікація відповідності обмінних курсів до рівня, встановленого за паритетом купівельної спроможності, допомагає визначити, наскільки міжнародна макроекономічна система спроможна самоврівноважуватися.
Проблема. Сучасні статті не є систематичними йне можуть претендувати на повний аналіз щодообраної галузі.
Метою статті єперевірка обґрунтованостігіпотези ПКС у довгостроковій перспективі в європейських країнах з перехідною економікою.
Методи. У дослідженні використано: системний підхід, теоретичне узагальнення та порівняння, аналіз, синтез та панельний тест одиничних коренів Левіна–Лін–Чу (LLC).
Результати дослідження. Перевірено обґрунтованість гіпотези паритету купівельної спроможності (ПКС) у довгостроковій перспективі в окремих європейських країнах з перехідною економікою. База даних, що використовується в цій статті, містить щомісячні дані щодо реального ефективного обмінного курсу (REER), що спостерігався з березня 1995 р. по листопад 2017 р. Для перевірки гіпотези використано панельний тест одиничних коренів Левіна–Ліна–Чу (LLC). Результати підтверджують, що ПКС діє як для країн Центральної Європи, так і для країн Західних Балкан у довгостроковій перспективі.
Висновки. Питання рівноважного обмінногокурсу є центральним питанням політики визначення валютних курсів. Гіпотезу паритету купівельної спроможності перевіренона вибірці 14 європейських країн із Центрально-Східної Європи та Західних Балкан. База даних, використана в дослідженні, має щомісячні дані про реальний ефективний обмінний курс (REER) протягом 23 р.(1995–2017). Результати застосовуваних тестів на одиницю панелі Левіна–Лін–Чу (LLC) підтвердили, що гіпотеза ПКС справедлива для окремих країн під час спостережуваного періоду. Дослідження підтвердило, що гіпотеза ПКС справедлива як для країн Центральної та Східної Європи, так і для країн Західних Балкан окремо.
Ключові слова: паритет купівельної спроможності, реальний валютний курс, перехідний період, західнобалканські держави, панельний тест одиничних коренів.
REFERENCES
- Rogoff, K. (1996). The purchasing power parity puzzle. Journal of Economic literature, 34(2), 647-668 [in English].
- Taylor, Alan, M. & Taylor, Mark, P. (2004). The Purchasing Power Parity Debate. Journal of Economics Perspectives, (Vol. 18), 4, 135-158. American Economic Association [in English] https://doi.org/10.1257/0895330042632744.
- Acaravci, S., & Acaravci, A. (2007). Nonstationarity and the level shift for Turkish real exchange rates. Empirical Economics Letters, 6, 517-523 [in English].
- Ocal, O. (2013). Purchasing Power Parity in the Case of Romania: Evidence from Structural Breaks, International Journal of Economics and Financial Issues, (Vol. 3), 4,973-976. Cag University, Adana-Mersin yolu uzeri, Yenice, 33800, Mersin, TURKEY [in English].
- Sideris, D. (2010). The Western Balkans on the road to the EU: An assessment of their integration with the euro zone using the Generalized Purchasing Power Parity approach, Bank of Greece, (pp. 1-13) [in English].
- Acaravci, A., & Ozturk, I. (2010). Testing Purchasing Power Parity in Transition Countries: Evidence from Structural Breaks. Bucharest University of Economic Studies, the Faculty of Business and Tourism. Amfiteatru Economic, 12(27), 190-198 [in English] https://doi.org/10.4102/sajems.v12i1.258.
- Levin, Lin, & Chu. (2002). «Unit root tests in panel data: Asymptotic and finite-sample properties», Journal of Econometrics, (Vol. 108), 1, 1-24 [in English] https://doi.org/10.1016/S0304-4076(01)00098-7.
- Tambiev, A. (2015). Purchasing Power Parity in the Nordic Countries, Master Thesis, Oslo and Akershus University College of Applied Sciences School of Business [in English].
- Aslan, A., & Kula, F. (2011). Purchasing Power Parity in Eastern European Countries: Further Evidence from Black Market Exchange Rates. Bucharest University of Economic Studies, the Faculty of Business and Tourism. Amfiteatru Ecomomics, (Vol. XIII), 29, 287-294 [in English].
- Sarno, L., & Taylor, M. P. (2002). Purchasing Power Parity and Real Exchange Rate, Imf Staff Papers, (Vol. 49), 1, 65-105 [in English].
- Darvas, Z. (2012). Real Effective Exchange Rates for 178 Countries: A New Database, Bruegel Working Paper, 2012/06 [in English].
- Darvas, Z. (2012). Compositional effects on productivity, labour cost and export adjustments(No. 2012/11). Bruegel Policy Contribution [in English].
- Sonora, R., & Tica, J. (2008). Structural Breaks and Purchasing Power Parity in the CEE and Post-War Yugoslav States, Working Paper Series, Paper 08-04, (1-20). University of Zagreb, Faculty of Economics and Busines [in English].
- Zdarek, V. (2010). Some New Empirical Evidence on the Relative PPP Hypothesis in New EU Member States, Research Centre for Competitiveness of the Czech Economy, Working Paper, 21, 1-49 [in English].
- Zdarek, V. (2012). Testing the Relative PPP Hypothesis in CEE States – Does the «PPP Puzzle» Still Keep Up?, Acta VŠFS, 2/2012, (Vol. 6), 108-135. University of Finance and Administration, in edition EUPRESS, Praha [in English].